МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра радіотехніки та зв’язку КУРСОВИЙ ПРОЕКТ З курсу «Цифрові пристрої» На тему: «Цифровий пристрій обробки інформації» Керівник  Технічне завдання на проектування до курсового проекту з курсу “ Цифрові пристрої ” Студент: Лукашик Р. А. Група РТ-09-1 Керівник: Таранчук А.А. Дата видачі завдання: 15.03.2011 р. 1. Тема роботи: "Цифровий пристрій обробки інформації". 1.1. Вихідні дані: цифровийкод 10010000 M=8; тип елементів пам’яті – D– тригер; 1.2. Синтезувати функціональну систему ЛІРЗ 1.3 Розробити схему електричну принципов ЛІРЗ 1.4. Розробити методику та виконати перевірку за допомогою програми електронного моделювання Electronics Workbench. 2. Рекомендована література Лихтциндер Б.Я., Кузнецов В.Н. Микропроцессоры и вычислительные устройства в радиотехнике: Учебное пособие.– К.:Выща шк. Головное изд-во,1988.- 272 с. Савельев А.Я. Прикладная теория цифровых автоматов:Учебник для вузов по спец. ЭВМ. – М.:Высш.шк.,1987. – 272 с. Завдання отримав ………….. Завдання видав…………………………….. Курсова виконана…………… Рівень захисту…………….. Оцінка…………. Члени комісії……………………….. Зміст 1Вступ ……………………………………………………………………….…1ст 2.Теоритичні дані…………………………………………………………… ...2ст 3. Синтез генератора коду Баркера……………………………………….....3ст 1.1Розробка функціональної схеми пристрою………………………..3ст 1.2 Розробка принципової схеми пристрою…………………….…...12ст 1.3 Розрахунковий розділ……………………………………………..13ст 1.3.1 Розрахунок максимальної робочої частоти пристрою… ..… . .13ст 1.3.2 Розрахунок схеми тактового генератора………………… . …..14ст 1.3.3 Розрахунок споживаної потужності……………………… . …..15ст 3 Висновок ………………………………………………………………….…16ст 4 Використана література………...……………………………………… . …17ст 5Перелік елементів ………………………………………………………… ..18ст Вступ Лічильником називає ця схема, що виконує функції підрахунку кількості одиничних сигналів, що надійшли на її вхід, а також функції формування і запам’ятовувати деякого коду, що відповідає цій кількості . лічильники також іноді можуть виконувати функції прийому і видачі коду. Схеми лічильників можна класифікувати по наступним ознакам: Основна система числення . В обчислювальних системах використовуються двійкові та десяткові лічильники Напрямок переходів лічильника. Лічильники прийнято поділяти на прості ( підсумовувачі чи що віднімають ) – що можуть вести лік тільки в одному напрямку і реверсивні , котрі в залежності від керуючих сигналів можуть вести лік у прямому чи зворотному напрямку. Спосіб побудови кіл переносу. Розрізняють лічильники з послідовним, наскрізним, паралельним і груповим переносом . Спосіб організації підрахунку . Лічильники можуть бути асинхронними і синхронними. В асинхронних лічильниках зміна сигналу лічильника здійснює ця з надходженням інформації тільки на вхід першого каскаду. У синхронних лічильниках інформаційний сигнал надходить одночасно на синхронні входи всіх розрядів. Тип елементів, використовуваних для побудови лічильника . Розрізняють лічильники на імпульсних, імпульсно-потенційних і потенційних елементах . Хоча в сучасній електронній апаратурі використовують всі ці три типи. Типи організації лічильного елемента. Лічильники можуть бути побудовані на тригерах з лічильними входом і на запам’ятовуючих елементах з використанням логічних сумуючих схем. Особливу групу складають лічильними, що працюють за принципом регістра зсуву . однак ці лічильники відрізняються низькою стійкістю до переходів і збоїв в ЕОМ практично не використовуються. Двійкові лічильники можуть бути побудовані на базі тригерів. 1.Методика синтезу послідовних цифрових пристроїв Синт...